Які сервери бувають у мережі та за що кожен відповідає

Сервер це роль, а не залізо: та сама машина може роздавати сайт, зберігати файли й перевіряти паролі. Поки навантаження мале, ролі вживаються разом, зі зростанням роз'їжджаються по окремих машинах і віртуалках. Щоб орієнтуватися в цьому зоопарку, досить знати, які ролі бувають і як вони між собою дружать.

Обличчям до користувача

Вебсервер віддає сторінки й застосунки: приймає запит браузера, дістає потрібне з файлів або в сусідніх сервісів і відповідає. Перед ним у серйозних установках стоїть зворотний проксі: приймає з'єднання, знімає шифрування, розкладає навантаження по машинах і прикриває їх від атак; докладніше ми розбирали його у статті про задачі проксі-серверів. Сервер застосунків живе за ними й виконує логіку: від інтернет-магазину до API мобільного застосунку.

Дані

Сервер баз даних зберігає структуроване: замовлення, користувачів, залишки. Його головні вороги: нестача пам'яті й диски, його священна корова: резервні копії з перевіркою відновлення. Файловий сервер зберігає неструктуроване: документи, скани, проєкти; в офісах це спільні папки з правами за групами. Сховище резервних копій виділяють окремо й подалі: копія на тому самому сервері, що й дані, переживає рівно ті самі аварії.

Службовий шар

DNS-сервер перетворює імена на адреси; в офісі він же розрулює внутрішні імена, зовнішні запити йдуть публічним резолверам, а перевірити будь-який запис можна нашою перевіркою DNS. DHCP роздає адреси пристроям. Контролер домену зберігає облікові записи й політики: хто в мережі є і що йому можна; на нього спираються майже всі інші ролі. Поштовий сервер приймає й надсилає листи, і це найвибагливіша службова роль: репутація адреси, підписи відправника й чорні списки потребують постійної уваги, здоров'я домену зручно контролювати перевіркою домену.

Межа мережі

На виході в інтернет живуть шлюз і файрвол: маршрутизація, правила доступу, VPN для віддаленої роботи. У більших компаніях їх об'єднує шлюз безпеки з фільтрацією і звітами, такий як UserGate. Тут само місце прямого проксі офісу, якщо трафік співробітників треба фільтрувати й рахувати.

Фізика, віртуалки й хмара

Роль не прив'язана до заліза. Одна фізична машина несе десяток віртуальних серверів, і це сьогоднішня норма: віртуалізація спрощує резервні копії, переїзди й експерименти. Хмара зсуває картину ще далі: частина ролей орендується готовими сервісами, і у вас лишається їхнє налаштування взагалі без заліза. Вибір між своїм залізом, віртуалками й хмарою рахується грошима й відповідальністю: що дешевше утримувати і кого будити вночі під час аварії. Змішані схеми, де база своя, а пошта орендована, трапляються частіше за чисті.

Як це росте в житті

Мала мережа починає з однієї машини, де вживаються файли, DNS і кілька сервісів, і з роутера в ролі шлюзу. Перший переїзд зазвичай робить база даних: їй стає тісно із сусідами по оперативній пам'яті й дисках, і вигідніше виділити їй окрему машину. Потім виділяється межа: шлюз зі своїми правилами замість роутера. Пошту малі команди частіше віддають зовнішнім сервісам, ніж тримають самі: ціна примх ролі вища за ціну підписки, а репутацію відправника зовнішній сервіс тримає професійніше. Файловий сервер, навпаки, люблять тримати при собі: документи ближче, права зрозуміліші, швидкість локальна. Далі ролі множаться віртуалізацією: фізичних машин може бути дві, ролей на них десяток, і це нормальна щільність.

Очі й вуха: моніторинг

Окремої ролі заслуговує те, про що згадують після першої аварії: сервер моніторингу й журналів. Він збирає метрики й логи з усіх інших, малює графіки й будить чергового раніше, ніж помітять користувачі. Сюди ж стікається облік трафіку, про який у нас є окремий розбір. Правило просте: роль з'являється другою чи третьою за ліком, а не десятою, бо без неї всі інші живуть наосліп.

Проєктуючи, тримайте в голові два питання з таблиці: що ламається під час падіння ролі і хто це помітить. Відповіді розставляють пріоритети резервування краще за будь-які методички: контролер домену й DNS резервуються першими, файловий сервер прощає години простою, вітрина магазину не прощає хвилин. Інфраструктура дорослішає усвідомленістю таких відповідей, а не кількістю серверів. І хоч якою була б схема, документуйте її хоча б однією картинкою зі стрілками: наступний адміністратор, можливо ви самі за рік, скаже дякую.