Як вручну налаштувати проксі на комп'ютері та в софті

Налаштування проксі зводиться до чотирьох значень: адреса, порт, логін і пароль, якщо доступ за ними. Уся складність у тому, куди їх вписувати: місць пів дюжини, і вони не взаємозамінні. Спочатку вирішіть питання рівня: проксі потрібен усій системі чи лише одній програмі. Системне налаштування простіше, точкове безпечніше: не затягує в проксі трафік, якому там нічого робити.

Що у вас на руках

Рядки приходять у двох видах: ip:port без авторизації, як у пакетах з доступом за IP сервера, і host:port:login:password, як на тарифах за гігабайти. У другому випадку уточніть протокол, який вибирали під час створення списку: від нього залежить, у яке поле вписувати рядок. Якщо софт вимагає інший формат запису, не переставляйте частини вручну, проженіть список через конвертер.

Windows

Параметри, «Мережа й Інтернет», «Проксі-сервер», блок ручного налаштування: увімкнути, вписати адресу й порт, зберегти. Це поширюється на браузери родини Chromium і більшість програм. Два підводні камені. Перший: вікна для логіна й пароля тут немає, система запитає їх під час першого запиту, але частина софту з такою схемою не дружить; рядки з авторизацією надійніше вписувати в сам софт. Другий: поле винятків, адреси через крапку з комою, не забудьте внести туди локальні ресурси, інакше принтер і домашня панель роутера поїдуть через проксі.

macOS

Системні налаштування, «Мережа», активне підключення, «Докладніше», вкладка «Проксі». Вибираєте тип: вебпроксі й захищений вебпроксі для HTTP-рядків, SOCKS-проксі для SOCKS, вписуєте адресу з портом, нижче логін і пароль. Налаштування живе на конкретному підключенні: для Wi-Fi і кабелю задається окремо.

Браузери й антидетекти

Chrome і його родичі своїх налаштувань не тримають і ходять через системні. Firefox самостійний: Налаштування, «Параметри мережі», ручне налаштування; там само живе перемикач «проксувати DNS через SOCKS5», корисний для приватності. Антидетект-браузери приймають проксі на кожен профіль: зазвичай чотири поля або рядок цілком. Запам'ятайте практичне правило: у браузерах та антидетектах для рядків із логіном використовуйте HTTP-протокол, рушій Chromium не передає облікові дані в SOCKS5, і профіль лишається без мережі. Це найчастіша причина «неробочого» рядка в антидетекті.

Консоль і скрипти

Разовому інструменту проксі передається просто в команді, у curl це має такий вигляд:

curl -x "http://LOGIN:PASSWORD@HOST:PORT" https://ifconfig.me
curl --socks5-hostname "LOGIN:PASSWORD@HOST:PORT" https://ifconfig.me

Обидві команди повертають вихідну адресу: зручно для перевірки рядка до того, як вписувати його кудись надовго. Постійне налаштування для консольних інструментів робиться змінними оточення HTTP_PROXY і HTTPS_PROXY, а винятки змінною NO_PROXY. У пакетних менеджерів і систем контролю версій бувають свої файли конфігурації, і вони головніші за змінні.

Скриптам на Python і Node проксі передається параметрами запиту або тими самими змінними. Хороша практика для парсерів: не жорсткий рядок у коді, а список рядків у файлі поруч, тоді ротація й заміна пулу не потребують правок коду.

Смартфони

Android: параметри поточної мережі Wi-Fi, додатково, проксі вручну. iPhone: налаштування Wi-Fi, значок мережі, «Налаштування проксі». Обидві системи прив'язують проксі до конкретної мережі й застосовують його лише до Wi-Fi. Поля для SOCKS на смартфонах немає, лише HTTP: рядки створюйте відповідні.

Типові помилки

• Схема в полі адреси. Туди, де просять лише хост, вставляють рядок цілком зі схемою. Поле хоста приймає адресу, решта живе у своїх полях.
• Невидимі пробіли. Копіювання з таблиць і чатів тягне пробіли й переноси. Рядок має правильний вигляд і не працює: вставляйте через конвертер або перевіряйте очима краї рядка.
• Рядок одного протоколу в полі іншого. SOCKS-рядок у полі HTTP мовчить без зрозумілої помилки. Звіртеся з тим, що вибирали під час створення списку.
• Два посередники одразу. Системний проксі плюс розширення чи VPN дають непередбачуваний маршрут. Посередник має бути один, решта вимкнені.
• Порожні винятки. Локальна панель роутера й внутрішні адреси не мають ходити через проксі: внесіть їх у винятки одразу.

Перевірка результату

Після будь-якого налаштування відкрийте сторінку визначення IP: адреса має змінитися на адресу проксі. Потім загляньте в перевірку анонімності: вона покаже, чи не витікає справжня адреса через заголовки або WebRTC. Якщо адреса не змінилася, пройдіться рівнями цієї статті згори вниз: найчастіше працює інше налаштування, що перекриває ваше, або рядок вписано не в той протокол. Про зворотну операцію, повне вимкнення всіх знайдених проксі, у нас є дзеркальна інструкція.